Що сталося

19 листопада 2026 року набрав чинності Закон України від 10 листопада 2026 року № 5057-IX, який спрощує розшук осіб, зниклих безвісти, та ідентифікацію невпізнаних тіл і останків. Верховна Рада ухвалила його в цілому 10 листопада як законопроєкт № 14095 — «за» проголосували 278 народних депутатів. За основу документ підтримали ще 4 грудня 2025 року.

Закон змінює три акти: Кримінальний процесуальний кодекс, Закон «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» та Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр…». Для сімей зниклих він важливий тим, що прибирає дві практичні перешкоди: неможливість здати ДНК-зразок, перебуваючи за кордоном, і повільну ідентифікацію там, де генетичного матеріалу родичів немає.

Передісторія: у чому була проблема

Окремо цей законопроєкт на нашому сайті раніше не розбирався. Суть проблеми така: щоб встановити особу загиблого, його ДНК порівнюють із зразками близьких родичів. Але значна частина родин зниклих безвісти вимушено перебуває за кордоном і не має доступу до українських правоохоронних органів — а здати зразок можна було лише через них. Без зразка родича порівнювати тіло немає з чим, і пошук роками стоїть на місці.

Як отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ми писали в матеріалі про наказ МВС № 888 та подання запиту через «Дію» і ЦНАП. Закон № 5057-IX стосується наступного кроку — самого встановлення особи.

Що змінює Закон № 5057-IX

  • ДНК-зразки за кордоном. До молекулярно-генетичних досліджень і відбору біологічного матеріалу тепер можуть залучатися уповноважені фахівці іноземних держав і міжнародних організацій. Це стосується зразків у близьких родичів зниклих безвісти, а також матеріалу невпізнаних тіл, останків і частин тіла.
  • Строк дії механізму. Залучення іноземних фахівців можливе під час воєнного стану та протягом трьох років після його припинення або скасування.
  • Іноземні результати визнаються. Результати досліджень іноземних лабораторій і міжнародних організацій можна використовувати для державної реєстрації геномної інформації — тобто вони потрапляють у ту саму базу, де шукають збіги.
  • Відбитки пальців — для ідентифікації. Шаблони відцифрованих відбитків пальців, які раніше використовувалися лише для оформлення документів, тепер можна застосовувати для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та для ідентифікації невпізнаних тіл, останків і їх частин.
  • Унікальний код тіла. У реєстраційній картці геномної інформації тепер фіксують лабораторію чи структурний підрозділ, реквізити результатів дослідження та унікальний код невпізнаного тіла або останків. Це має зменшити плутанину, коли з одним тілом працюють кілька установ.
  • Повноваження спеціалістів у кримінальному провадженні. КПК доповнено: спеціаліст може надавати консультації, пояснення та довідки щодо такої ідентифікації.

Закон також передбачає комплексні дослідження тіл і останків — щоб уникати помилкових результатів, коли висновок спирається лише на один ДНК-аналіз.

Важливо: закон розширює способи встановлення особи, але не змінює порядок визнання людини зниклою безвісти чи померлою і не встановлює нових виплат. Ці питання, як і раніше, регулює Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Що це означає для родин

Якщо ви перебуваєте за кордоном і досі не здали ДНК-зразок, бо не могли приїхати в Україну, — тепер законодавча перешкода для цього знята. Відбір можуть провести залучені іноземні фахівці, а результат буде внесено до державної бази геномної інформації. Як саме організовуватимуть відбір у конкретній країні, в оприлюднених викладах закону не деталізовано, тому уточнювати це варто у слідчого, який веде провадження щодо зникнення вашого родича.

Якщо ж генетичного матеріалу родичів немає взагалі (наприклад, у людини не залишилося близьких кровних родичів), шанс на ідентифікацію дають відбитки пальців: у багатьох громадян вони вже зняті під час оформлення документів, і тепер ці дані можна використати.

Що зробити

  1. Переконайтеся, що зникнення зареєстроване. Має бути відкрите кримінальне провадження, а відомості про людину — внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
  2. З'ясуйте, чи відібрано ваш зразок ДНК. Запитайте у слідчого, чи є у базі геномної інформації зразок когось із близьких родичів. Якщо ні — повідомте, що ви за кордоном, і попросіть організувати відбір за новим механізмом.
  3. Повідомте, чи оформлювалися біометричні документи. Якщо зниклий оформлював паспорт із відбитками пальців, вкажіть це слідчому — ці дані тепер можна використати для ідентифікації.
  4. Збережіть документи. Копії заяв, довідок, витягу з реєстру та відповідей органів знадобляться і для розшуку, і для подальших соціальних гарантій.

Висновок

Закон № 5057-IX не обіцяє швидких результатів, але прибирає дві реальні перешкоди: родичі за кордоном можуть здати ДНК-зразок без поїздки в Україну, а тіла можна ідентифікувати ще й за відбитками пальців. Для сімей, які роками чекають відповіді, це конкретний привід ще раз перевірити, чи є їхній зразок у базі. Про те, яку інформацію військова частина зобов'язана повідомляти родинам зниклих, ми писали в матеріалі про роз'яснення Міноборони щодо бойових документів.