Вступ: зміни в трудовому законодавстві під час воєнного стану
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» No 2136-IX від 15.03.2022 р. суттєво змінив баланс прав працівників та роботодавців. Цей закон надає роботодавцям додаткові повноваження для забезпечення функціонування підприємств в умовах війни, проте водночас зберігає ключові гарантії для працівників.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) продовжує діяти, але з особливостями, встановленими спеціальним законом. У цій статті ми детально розглянемо, які дії роботодавця є законними під час воєнного стану, а які — порушують ваші трудові права.
Звільнення під час воєнного стану: коли законне, а коли ні
Закон No 2136-IX розширює підстави для звільнення працівників, проте це не означає, що роботодавець може звільнити будь-кого без причин. Розглянемо детально:
Законні підстави для звільнення
- За угодою сторін (ст. 36 КЗпП) — як і в мирний час, трудовий договір може бути припинено за взаємною згодою.
- За ініціативою працівника (ст. 38 КЗпП) — працівник може звільнитися, попередивши роботодавця за 2 тижні (у мирний час). Під час воєнного стану звільнення можливе протягом 7 днів з дня подання заяви.
- Неможливість забезпечити роботою — якщо підприємство знищено або не може функціонувати внаслідок бойових дій (нова підстава за ст. 13 Закону No 2136-IX).
- Відсутність працівника на роботі понад 4 місяці — якщо працівник відсутній без поважних причин понад 4 місяці поспіль.
- Скорочення штату — під час воєнного стану роботодавець може скоротити штат, попередивши працівника за 10 днів (замість 2 місяців у мирний час).
Незаконні підстави для звільнення
- Мобілізація працівника — звільнення мобілізованого працівника категорично заборонено. За ним зберігається робоче місце та посада.
- Перебування працівника на лікарняному — звільнення під час тимчасової непрацездатності (крім випадків повної ліквідації підприємства) залишається незаконним.
- Вагітність та відпустка по догляду за дитиною — особливий захист для вагітних жінок та осіб у відпустці по догляду за дитиною зберігається.
- Дискримінаційні підстави — звільнення через статус ВПО, національність, політичні погляди тощо є незаконним.
Переведення на іншу роботу
Під час воєнного стану роботодавець отримав додаткові повноваження щодо переведення працівників:
- Переведення без згоди працівника — роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана за станом здоров'я (ст. 3 Закону No 2136-IX).
- Переведення в іншу місцевість — допускається переведення працівника разом з підприємством в іншу місцевість.
- Обмеження — переведення допускається лише тимчасово, на період дії воєнного стану, та лише у разі, якщо це необхідно для забезпечення потреб оборони або економіки.
Після скасування воєнного стану роботодавець зобов'язаний повернути працівника на попередню посаду.
Зміна умов праці
Закон No 2136-IX дозволяє роботодавцю змінювати істотні умови праці з певними особливостями:
- Скорочений строк попередження — про зміну істотних умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити працівника не пізніше ніж за 2 дні (замість 2 місяців за КЗпП).
- Зміна режиму роботи — роботодавець може змінити графік роботи, встановити ненормований робочий день або змінний режим.
- Збільшення робочого часу — тривалість роботи може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури.
Відпустки під час воєнного стану
Законодавство про відпустки зазнало суттєвих змін:
- Щорічна відпустка — тривалість може бути обмежена 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною).
- Невикористана відпустка — дні щорічної відпустки, не використані під час воєнного стану, мають бути надані після його закінчення.
- Відпустка без збереження зарплати — може надаватися на період дії воєнного стану без обмежень тривалості (за згодою працівника).
- Соціальні відпустки — відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною надаються на загальних підставах.
Мобілізація працівника: обов'язки роботодавця
Коли працівника мобілізують, роботодавець зобов'язаний:
- Зберегти робоче місце — робоче місце та посада зберігаються за працівником на весь період військової служби.
- Не звільняти — звільнення мобілізованого працівника заборонено.
- Звільнити від роботи — працівника звільняють від виконання трудових обов'язків з дня мобілізації.
- Відновити на роботі — після демобілізації працівник має бути відновлений на попередній посаді протягом місяця з дня подання заяви.
Порушення цих обов'язків є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності. Дізнайтеся більше у розділі права громадян.
Дистанційна та надомна робота
Під час воєнного стану дистанційна робота набула особливого значення. Основні положення:
- Ініціатива роботодавця — роботодавець може перевести працівника на дистанційну роботу без його згоди, якщо це обумовлено загрозою для життя та здоров'я працівника.
- Ініціатива працівника — працівник має право вимагати переведення на дистанційну роботу, якщо характер роботи це дозволяє.
- Оплата праці — при дистанційній роботі розмір оплати праці не може бути нижчим, ніж при роботі на робочому місці.
- Забезпечення засобами — роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника необхідними засобами для виконання дистанційної роботи або компенсувати витрати працівника.
Оплата праці під час воєнного стану
Основні гарантії з оплати праці зберігаються:
- Мінімальна зарплата — роботодавець зобов'язаний виплачувати зарплату не нижче мінімальної, встановленої законом.
- Строки виплати — зарплата виплачується не рідше двох разів на місяць. Під час воєнного стану допускається затримка у виплаті зарплати, якщо це неможливо зробити вчасно з об'єктивних причин (наприклад, бойові дії), але виплата має бути здійснена відразу після усунення перешкод.
- Оплата простою — якщо працівник не може виконувати роботу через бойові дії, питання оплати вирішується за домовленістю сторін. Роботодавець може оформити простій.
Куди скаржитися на порушення трудових прав
Якщо ваші трудові права порушені, ви можете звернутися до таких інстанцій:
- Державна служба з питань праці (Держпраці) — здійснює контроль за дотриманням трудового законодавства. Подати скаргу можна онлайн.
- Суд — звернення з позовом до місцевого загального суду для захисту трудових прав. Справи про незаконне звільнення розглядаються у скороченому порядку.
- Профспілка — якщо ви є членом профспілки, вона може представляти ваші інтереси та сприяти вирішенню спору.
- Уповноважений з прав людини — у разі системних порушень трудових прав можна звернутися до омбудсмена.
- Адвокат — кваліфікований адвокат допоможе оцінити ситуацію, підготувати скаргу або позов та представити ваші інтереси.
Для отримання правової допомоги з трудових спорів зверніться до нашого адвоката. Ми допоможемо захистити ваші права.
Висновки та рекомендації
Воєнний стан суттєво змінив трудові відносини в Україні, надавши роботодавцям додаткові повноваження. Проте це не означає безмежну владу роботодавця. Працівники зберігають ключові гарантії: право на оплату праці, захист від необґрунтованого звільнення, соціальні відпустки та збереження робочого місця при мобілізації.
Якщо ваші трудові права порушені — не мовчіть. Зверніться за правовою допомогою та захистіть свої інтереси. Закон на вашому боці навіть під час війни.