Що сталося

З 15 листопада 2026 року діє Закон України від 28.10.2026 № 5038-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима». Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тож усі його норми працюють уже зараз — перехідних строків для них не передбачено.

Закон відомий як «закон про дропів», але змінює він більше, ніж Кримінальний кодекс. Не менш важлива для звичайних людей частина про арешт нерухомого майна третіх осіб у кримінальних провадженнях: у такого арешту з'являється граничний строк, а у власника — нові підстави його зняти.

Що було раніше

Ми писали про цей документ 14 листопада, одразу після підпису: Кримінальна відповідальність для «дропів»: Президент підписав закон за законопроєктом № 16013. Тоді номер закону ще не було оприлюднено, і дату набрання чинності ми радили звірити з текстом на порталі Верховної Ради. Тепер обидва питання закрито: закон отримав номер 5038-IX і діє з 15 листопада. Нижче — коротко про те, що вже набуло чинності для «дропів», і детально про зміни в арештах майна, які в першій новині ми не розбирали.

Стаття 200-1 КК: що вже діє для «дропів»

  • Передача своєї картки, реквізитів чи доступу до рахунку або е-гаманця для шахрайства чи іншого кримінального правопорушення — штраф від 300 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 5 100 до 17 000 грн. Іншого покарання частина перша не передбачає.
  • Придбання, зберігання чи передача чужих платіжних інструментів або доступів для злочинної мети — штраф від 51 000 до 85 000 грн, обмеження волі до 3 років або позбавлення волі від 2 до 4 років.
  • Повторно або організованою групою — штраф від 85 000 до 170 000 грн або позбавлення волі від 4 до 6 років.

Того, хто вперше передав свою картку чи доступ, звільняють від відповідальності, якщо він добровільно повідомить про це до повідомлення про підозру і активно сприятиме розкриттю та припиненню злочинів. Стаття 200 КК (підробка платіжних інструментів, заволодіння ними, незаконний доступ до рахунків) діє в новій редакції. Обидві статті додано до переліку, за яким можна застосовувати заходи кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Зворотної дії закон не має. Стаття 200-1 застосовується до дій, вчинених з 15 листопада 2026 року. Те, що сталося раніше, оцінюватимуть за нормами, які діяли на той момент.

Арешт нерухомості третіх осіб: строк до 18 місяців

«Третя особа» — це власник майна, на яке слідство хоче накласти арешт, хоча підозри цій людині не повідомлено. На практиці так арештовують квартири, будинки та земельні ділянки, які колись належали фігурантам справи або пов'язані з ними. Закон змінює для таких арештів кілька речей у Кримінальному процесуальному кодексі:

  • Граничний строк (ч. 13 ст. 170 КПК). Якщо в провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, нерухомість третьої особи можна арештувати на строк не більше 18 місяців. Продовжити його можна лише в межах строку досудового розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний вказати строк дії арешту в ухвалі.
  • Участь власника (ч. 8 ст. 64-2 КПК). Клопотання про арешт нерухомості третьої особи розглядають за участі цієї особи або її представника. Права третьої особи виникають з моменту, коли прокурор чи слідчий звернувся до суду з клопотанням.
  • Неявка не зупиняє розгляд (ст. 172 КПК). Якщо власника належно повідомили про дату, час і місце, а він не прийшов і не повідомив про поважні причини, клопотання розглянуть без нього.
  • Без «другої спроби» (ч. 8 ст. 132, ч. 5 ст. 172 КПК). Після відмови в арешті, його скасування або спливу строку слідство може повторно звернутися з клопотанням лише з новими обставинами і доказами, які суд ще не розглядав. Це правило поширюється на всі заходи забезпечення провадження, не лише на арешт.

Як тепер зняти арешт

Стаття 174 КПК отримала нову підставу. У провадженні, де нікому не повідомлено про підозру, третя особа може просити слідчого суддю скасувати арешт її нерухомості повністю або частково, якщо строк арешту сплив або не був визначений в ухвалі, а продовжено арешт не було.

Формулювання «не був визначений в ухвалі» важливе для тих, чиє майно арештоване давно: в ухвалах, постановлених до 15 листопада, строку зазвичай немає, бо закон його не вимагав. Чи застосовуватимуть суди нову підставу до таких «старих» арештів, покаже практика, але текст норми таку можливість прямо не виключає.

Нагадаємо: відмову слідчого судді скасувати арешт в апеляції не оскаржити — це підтвердив Конституційний Суд, про що ми писали в матеріалі про рішення КСУ № 12-р(ІІ)/2026. Тому клопотання варто готувати ретельно з першого разу.

Штраф для посадовців за військовий облік

Закон також доповнив статтю 210-1 КУпАП новою частиною. Порушення службовою особою порядку ведення військового обліку, через яке на облік взяли людей, що за законом йому не підлягають, карається штрафом у 10 000 неоподатковуваних мінімумів — 170 000 грн. Відповідальність тут несе саме посадовець, а не громадянин.

Що зробити

  1. Якщо ваша нерухомість під арештом, а підозри вам не повідомляли — отримайте копію ухвали та перевірте, чи вказано в ній строк. Якщо строку немає або він сплив — це підстава для клопотання про скасування арешту за ст. 174 КПК.
  2. Якщо вас викликають на розгляд клопотання про арешт — приходьте або направте представника: тепер розгляд відбудеться і без вас, якщо ви не повідомите про поважну причину.
  3. Якщо слідство знову просить арешт після відмови — перевірте, чи є в клопотанні справді нові обставини та докази. Якщо ні, на це варто вказати суду.
  4. Не передавайте нікому картку, PIN, коди з SMS і доступ до банківського застосунку. З 15 листопада це вже не лише ризик втратити гроші, а й кримінальна відповідальність.

Висновок

Закон № 5038-IX діє з 15 листопада 2026 року. Для власників карток він означає окрему кримінальну відповідальність за участь у дроп-схемах. Для власників нерухомості, які не є підозрюваними, — арешт на строк до 18 місяців, обов'язковий строк в ухвалі, участь у розгляді та заборону повторних клопотань без нових доказів.