Що сталося
9 листопада 2026 року Президент підписав Закон № 5007-IX «Про безпеку та охорону здоров'я працівників на роботі». Верховна Рада ухвалила його 12 жовтня 2026 року.
Це не чергова поправка, а новий базовий закон, який замінить чинний Закон «Про охорону праці». Замість звичних понять «охорона праці» та «безпека праці» в центрі тепер — безпека самого працівника. Головна мета закону — усунути або мінімізувати ризики для життя і здоров'я людей під час роботи. Документ імплементує Директиву Ради ЄС 89/391/ЄЕС, тобто переносить в українське право європейську модель: роботодавець має сам виявляти небезпеки, оцінювати ризики та керувати ними.
Коли закон запрацює
Не одразу. Згідно з прикінцевими положеннями, закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Того ж дня втратить чинність Закон «Про охорону праці», а з Кодексу законів про працю виключать главу XI «Охорона праці».
На кого поширюється
Закон діє щодо всіх працівників і роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності. Працівником вважається людина, яка працює в межах трудових відносин, — і це не залежить від того, чи укладено з нею письмовий договір. Роботодавець — юридична або фізична особа, яка використовує працю інших у трудових відносинах. Тож під дію закону потрапляє і ФОП, що наймає людей. Водночас закон не поширюється на домашніх працівників, самозайнятих осіб і членів фермерського господарства.
Право залишити небезпечне робоче місце
Одна з ключових норм для працівників — у статті 22. У разі пожежі, аварії чи іншої загрози роботодавець зобов'язаний дати людям змогу зупинити роботу, залишити робоче місце і перейти в безпечне місце. Вимагати повернутися до роботи, поки небезпека не минула, роботодавцю заборонено.
Працівники, які в разі серйозної, безпосередньої та неминучої небезпеки залишили небезпечні робочі місця, не несуть відповідальності за такі дії. Чи була небезпека реальною, згодом встановлює комісія.
Медогляди і навчання — за рахунок роботодавця
- Медичні огляди. Роботодавець за власні кошти організовує і забезпечує їх проходження. Обов'язкові огляди передбачені, зокрема, для працівників віком до 21 року та тих, хто працює зі шкідливими чинниками. Рекомендації медиків для роботодавця обов'язкові.
- Пропущений огляд — не вина працівника. Якщо людина з причин, які від неї не залежать, не пройшла обов'язковий медогляд, вона має право відмовитися від роботи через можливу небезпеку для свого здоров'я.
- Навчання з безпеки. Його проводять за кошти роботодавця, у робочий час і зі збереженням зарплати. Якщо працівник не пройшов підготовку з не залежних від нього причин, він може відмовитися від роботи без будь-яких негативних наслідків для себе.
Якщо за медичним висновком працювати далі не можна
Коли медичний висновок за результатами огляду встановлює, що подальша робота на посаді шкодитиме здоров'ю через умови праці, роботодавець має надати іншу оплачувану роботу на строк не менше двох місяців з оплатою не нижче середньомісячної зарплати на попередній посаді. Якщо ж трудові відносини в такій ситуації припиняються, закон гарантує виплату не менше трьох середньомісячних заробітних плат працівника.
Захист від тиску і право на скаргу
Роботодавець зобов'язаний консультуватися з працівниками та їхніми представниками з питань безпеки. Ставити працівників або їхніх представників у несприятливе становище через те, що вони скористалися цими правами, заборонено. Працівники мають право подавати скарги до компетентних органів.
Окремо закріплено соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Якщо роботодавець не застрахував працівника, страхові виплати, визначені законодавством, сплачує він сам — і це не звільняє його від адміністративної, кримінальної чи матеріальної відповідальності.
Штрафи для роботодавців
Стаття 35 встановлює штрафи в розмірах мінімальних заробітних плат. Кілька прикладів:
| Порушення | Штраф |
|---|---|
| Непроведення обов'язкових медоглядів або невиконання їхніх рекомендацій | 1 мінімальна зарплата за кожного працівника |
| Непроведення обов'язкового навчання з безпеки | 1 мінімальна зарплата за кожного працівника |
| Неоцінювання професійних ризиків | 2 мінімальні зарплати за кожне робоче місце |
| Ненадання домедичної допомоги або неевакуація працівників під час аварії | 3 мінімальні зарплати за кожного працівника |
| Нерозслідування нещасного випадку чи професійного захворювання | 10 мінімальних зарплат за кожного працівника |
| Неповідомлення про нещасний випадок із тяжкими наслідками або смертю | 20 мінімальних зарплат за кожного потерпілого |
За повторне порушення протягом року штраф подвоюється. Для мікро-, малих і середніх підприємств діють понижуючі коефіцієнти — 0,25, 0,5 і 0,7 відповідно. Сплата половини штрафу протягом десяти банківських днів закриває справу, але не звільняє від обов'язку усунути порушення. Державні інспектори праці зможуть зупиняти роботи, якщо є безпосередня загроза життю чи здоров'ю людей.
Що робити зараз
- Працівникам — знати, що до набрання законом чинності діють старі правила, а після — зберігати документи про медогляди, навчання та накази роботодавця: саме вони підтверджуватимуть, чи мали ви право відмовитися від роботи.
- Тим, хто вже отримав медичні обмеження, — мати на руках медичний висновок: від нього залежить право на переведення на іншу роботу із збереженням заробітку.
- Роботодавцям — використати перехідний період, щоб налаштувати оцінювання ризиків, медогляди та навчання: штрафи рахуються за кожного працівника чи робоче місце і швидко накопичуються.
Висновок
Закон № 5007-IX переводить охорону праці на європейську модель управління ризиками. Для працівників це гарантоване право залишити небезпечне робоче місце без відповідальності, медогляди та навчання за рахунок роботодавця і захист від тиску за скарги. Для роботодавців — обов'язкове оцінювання ризиків і штрафи в мінімальних зарплатах за кожне порушення. Запрацює закон через шість місяців після завершення воєнного стану.



