Що вирішив Конституційний Суд
28 жовтня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні ухвалив Рішення № 13-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Анатолія Лужинецького (суддя-доповідач — Віктор Городовенко). Предметом перевірки були окремі положення частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу — норми про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання з метою проходження військової служби.
Суд визнав конституційними обидва оскаржені обмеження. Частина перша статті 81-1 КК не передбачає такого звільнення для служби за контрактом для засуджених до довічного позбавлення волі і виключає його для засуджених за умисне вбивство двох або більше осіб. Обидва правила залишаються чинними.
Звідки взялася стаття 81-1 КК
Механізм з'явився в Кримінальному кодексі завдяки Закону № 3687-IX від 8 травня 2024 року, який набрав чинності 19 травня 2024 року. Тим самим законом КК доповнено статтею 336-2, Кримінально-виконавчий кодекс — статтею 154-1 про порядок такого звільнення, а Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» — статтями 21-5–21-7 про прийняття звільнених на службу за контрактом.
За текстом статті 81-1 КК умовно-дострокове звільнення для служби за контрактом суд може застосувати лише під час мобілізації та/або воєнного стану і лише до осіб, які відбувають обмеження волі або позбавлення волі на певний строк. Звільняють тільки від основного покарання. Довічне позбавлення волі серед цих видів покарання не назване — саме це й оскаржував заявник.
Кому механізм недоступний
Крім засуджених довічно, стаття 81-1 КК прямо виключає засуджених:
- за злочини проти основ національної безпеки України;
- за умисне вбивство двох або більше осіб, вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- за особливо тяжкі корупційні злочини;
- за злочини, передбачені статтями 152–156-1, 258–258-6, частиною четвертою статті 286-1 та статтею 348 КК;
- службових осіб, які займали особливо відповідальне становище (пункт 1 примітки до статті 368 КК).
Рішення КСУ стосується лише двох із цих обмежень, але його логіка — про особливі ризики допуску до зброї осіб, засуджених за насильницькі злочини, — пояснює і решту переліку.
Чим Суд обґрунтував рішення
- Реалістична перспектива звільнення — не доступ до всіх механізмів. Конституційна вимога забезпечити засудженому довічно реальну перспективу звільнення означає можливість домагатися перегляду того, чи потрібне подальше відбування покарання, і звільнення за наявності підстав. Вона не вимагає відкривати для нього кожен передбачений законом механізм.
- Механізм тимчасовий і не про виправлення. Стаття 81-1 діє лише під час мобілізації та/або воєнного стану. На відміну від звичайного УДЗ за статтею 81 КК, тут вирішальне не виправлення засудженого, а придатність до служби: вік, стан здоров'я, фізична підготовка, професійно-психологічний стан.
- Військова служба — це зброя. Залучення осіб, засуджених за насильницькі чи особливо тяжкі злочини, створює додаткові ризики для дисципліни, субординації, виконання бойових завдань, життя і здоров'я військовослужбовців і цивільних. Держава має право і обов'язок ці ризики враховувати.
- Рівність не означає однакових правил. Розмежування засуджених за видом і строком покарання, характером і тяжкістю злочину Суд визнав виправданим, пропорційним і таким, що забезпечує справедливий баланс приватних і публічних інтересів.
Як працює звільнення для тих, кому воно доступне
Для решти засуджених порядок не змінився. За частиною другою статті 81-1 КК засуджений має висловити бажання проходити службу за контрактом і відповідати вимогам статті 21-5 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». Перевірку стану здоров'я та професійно-психологічного стану передбачає стаття 154-1 Кримінально-виконавчого кодексу.
Ухвалюючи рішення про звільнення, суд зобов'язує особу прибути в супроводі Національної гвардії до територіального центру комплектування та соціальної підтримки негайно, але не пізніше 24 годин після набрання ухвалою законної сили — для укладення контракту. Ухилення від укладення контракту — окремий злочин за статтею 336-2 КК, за який загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі. Якщо протягом невідбутої частини покарання особа вчинить новий злочин, суд призначить покарання за правилами статей 71 і 72 КК.
Рішення стосується людей, які вже отримали вирок, і загальну мобілізацію не змінює. Як продовжуються воєнний стан і мобілізація, від яких залежить дія статті 81-1, ми розповідали в матеріалі про двадцять перше продовження воєнного стану.
Що це означає на практиці
- Клопотання засудженого довічно про УДЗ для служби суд відхилить. Посилатися на неконституційність статті 81-1 у цій частині більше немає сенсу: за статтею 151-2 Конституції рішення КСУ є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
- Засудженим за вбивство двох або більше осіб механізм так само недоступний, навіть якщо вони відбувають покарання на певний строк.
- Для інших засуджених вирішальними є кваліфікація злочину за вироком і відповідність вимогам до військової служби. Тому до подання клопотання варто мати на руках вирок і медичні документи.
- Рідним засуджених варто пам'ятати, що закон і КСУ залишають довічно засудженим інші правові шляхи; конкретний варіант залежить від вироку та строку відбутого покарання і потребує індивідуальної оцінки.
Висновок
Рішення № 13-р(ІІ)/2026 закриває дискусію про те, чи мають засуджені довічно та засуджені за вбивство двох або більше осіб право на умовно-дострокове звільнення для служби за контрактом. Не мають — і Конституційний Суд визнав це правомірним: механізм статті 81-1 КК тимчасовий, пов'язаний зі зброєю і дисципліною, а не з виправленням засудженого. Для всіх інших категорій порядок звільнення працює як і раніше.



